24 вересня на стадіоні "Торпедо" відбувся перший матч із футболу серед загальноосвітніх шкіл міста, суперниками в якому нашій команді були хлопці зі школи №2.

    Із впевненістю скажу, що наша команда продемонструвала незабутню гру, яка тримала в напрузі вболівальників обох команд, змусивши тремтіти суперників від створених моментів. Незважаючи на те, що наші хлопці вміло тримали оборону, – на останніх хвилинах гри м’яч таки втрапив у наші ворота, що стало сюрпризом як для вболівальників, так і для самого голкіпера, який протягом всієї гри впевнено демонстрував публіці, що нічим не гірший за Ван Дер Сара.

    Проте особисто я вважаю, що такі ситуації тільки загартовують команду. Наші хлопці – не винятки! Уже наступний, надзвичайно важливий матч для нас, вони провели в найкращих традиціях першої школи. Суперниками в цьому матчі стали вихованці шостої школи, які прийшли на стадіон з думкою : «Хлопці, ми запросто виграємо в першої школи! » - це в них, як то кажуть, «було написано на обличчі». Але наша команда під пильним та чітким керівництвом тренера Перепічая Ігоря Віталійовича вже з перших хвилин перейшла в наступ, хоча в той же час сумлінно та вправно контролювала власні позиції. Хлопці почувалися на полі, як риба в воді, що вкотре доводить значну роль командної гри та підтримки один одного. Як результат – гол у ворота суперників ! Першовідкривачем рахунку став Максим Шапошніков, який наче Андрій Ярмоленко, швидко обробив пас та, обвівши суперників, – наніс доленосний удар! «ГОЛ!!!!» Це все, що можна було почути з трибун. Після першого пропущеного м’яча команда суперників помітно ослабла, навіть настанови їхнього тренера не врятували ситуацію.

    Проте в нашій команді – навпаки. Після важкого, але результативного першого  тайму хлопці зібрали всі свої сили докупи і, залучившись підтримкою тренера, вболівальників, тримали марку першої школи.

    Одного м’яча у воротах  суперників було недостатньо, тому наша команда впевнено демонструвала техніку гри та волю до перемоги. Уболівальники не встигли зачекатися, як повторний удар у площину воріт наніс Ростислав Гілязов, мабуть, сам Сергій Назаренко позаздрив би такому сильному пробивному контрудару.

    Усі інші матчі цього турніру  наша команда провела на одному переможному подиху, як справжні чемпіони ! І срібні медалі змагань тільки заохотять наших хлопців у майбутньому стати справжніми «золотими» чемпіонами !

    Оборона, наступ, достатньо точні передачі, синхронізація всіх гравців між собою та сильний командний дух – ось які асоціації викликає в мене гра нашої футбольної команди !

    Долоні вболівальників ніколи не втомляться аплодувати нашим чемпіонам !

    Особисто я закликаю всіх небайдужих  вболівати за нашу команду, за наших хлопців, за ім’я нашої школи,  яке вони захищають, за футбол!

    Я бажаю нашій команді гольових передач, сильних і точних контрударів, легких зустрічей, відсутності травм та, звичайно, перемог! 

          Ми віримо у ВАС!

Масюра Ксенія, учениця 9-Б класу